Біографія Омара Хайяма
Омар Хайям (1048-1131) – легендарний філософ, поет, математик і астроном родом з Персії. Вніс великий внесок у розвиток алгебри своєю класифікацією кубічних рівнянь. Є творцем найточнішого у світі календаря. Проте всесвітню славу набув завдяки циклу філософських рубаїв. При вивченні короткої біографії Омара Хайяма можна дізнатися цікаві подробиці з життя і творчості перського філософа, скласти його історичний портрет.
Ранні роки
Гійяс-ад-Дін Абу-ль-Фатх Омар ібн-Ебрахім Хайям Нішапурі (повне ім’я поета та вченого) народився 1048 року в Ірані, в місті Нішапур. Сім’я Омара була міцною та заможною. Батько хлопчика належав до стародавнього роду ремісників і міг забезпечити сину гідну на той час освіту.
З ранніх років Омар демонстрував допитливість, усидливість, розважливість. У віці 8 років він уже повністю прочитав та вивчив Коран – священну книгу мусульман. До нього нерідко зверталися по допомогу до роз’яснення особливо складних текстів. Також хлопчик ретельно займався математикою, астрономією та філософією — до цих наук він з дитинства відчував найбільшу схильність.
Коли Хайяму виповнилося 12 років, його віддали на навчання у Нішапурському медресе. Пізніше хлопчик навчався в медресе інших великих містах: Самарканді, Бухарі, Балху. З відзнакою закінчивши курс з медицини та мусульманського права, він отримав право працювати лікарем, проте медицина зовсім не цікавила юнака. Набагато більше його залучали праці відомих математиків та астрономів.
Наукова діяльність
Як і багато вчених того часу, Омар Хайям часто подорожував із міста до міста, поповнюючи свій багаж знань. У 1074 році він отримав запрошення до Ісфахана в палац сельджукського султана Мелік-шаха як його духовний наставник.
Через 2 роки Мелік-шах призначив вченого на посаду керівника палацової обсерваторії, яка була однією з найбільших у світі. У цей період Омар Хайям багато часу приділяв заняттям математикою та астрономією. Разом з іншими вченими він розробив сонячний календар, який виявився точнішим, ніж грегоріанський. Цей календар досі в ході на території Ірану.
Хайяму належить «Трактат про докази завдань алгебри та алмукабали», в якому дається класифікація рівнянь та наводиться їх вирішення. Він становив «Малікшахські астрономічні таблиці», які включали невеликий зоряний каталог. Його перу належить об’ємна праця «Коментарі до труднощів у вступі книги Евкліда», що складається з трьох книг. Наукові праці Хайяма з алгебри та геометрії досі користуються популярністю у науковому співтоваристві.
Рубаї
Омар Хайям цікавився не лише точними науками, але й філософією та літературою. Протягом усього життя він писав рубаї — чотиривірші, в яких висловлював власні думки про людину, життя, долю. Історики приписують авторству Хайяма кілька сотень віршованих афоризмів.
Довгий час творчість Хайяма була забута. Ситуація змінилася лише у XIX столітті, коли зошит із його віршами випадково потрапив до рук англійського поета Едварда Фіцджеральда. Він перевів рубаї латиною, а потім англійською. На початку ХХ століття вірші перського поета швидко розійшлися світом і набули великої популярності.
Особисте життя
Омар Хайям, біографія якого тісно пов’язана з наукою, все життя прожив холостяком. Багато його творів були присвячені любові до жінки, проте сам вчений свідомо не пов’язував себе узами шлюбу та народженням дітей – всього себе він віддавав науці та творчості.
Омар Хайям прожив довге насичене життя, встигнувши залишити по собі багату спадщину. Однак після смерті свого покровителя, султана Мелік-шаха, діяльність вченого була прирівняна до богохульства.
Останні роки життя Хайям провів у злиднях та поневіряннях. Помер перський вчений і філософ 4 грудня 1131 у віці 83 років.