Біографія Уолтера Джонсона
Уолтер Перрі Джонсон (1887-1946) – американський гравець у бейсбол, народився у місті Гумбольдт, штат Канзас.
Участь в американській бейсбольній лізі у біографії Уолтера Перрі Джонсона розпочалася у 1907 році. Тоді він грав за “Вашингтон Сенаторс”. Уолтер Перрі був пітчером, який подав правою рукою.
Він виграв 417 ігор, програв 279 до свого припинення активної участі в іграх у 1927 році. Джонсон досі залишається другим за кількістю перемог, здобутих за спортивну кар’єру, утримує рекордне значення ігор «всуху» (110). Прізвисько бейсболіста було «Big Train».
Пізніше 1948 року Джонсон став керувати командою Ньюарка в міжнародній лізі. Потім у біографії Уолтера Перрі Джонсона кілька років (з 1929 по 1932) було присвячено управлінню командою “Сенаторс”, а з 1933 по 1935 – “Клівленд Індіанс” в американській лізі. Він був обраний до національного бейсбольного Залу слави у 1936 році.